Яким буде новий навчальний рік на Львівщині та що відомо про перші резултати мультитесту

Содержимое



Яким буде новий навчальний рік на Львівщині та що відомо про перші резултати мультитесту

Олег Паска розповів, яким буде новий навчальний рік на Львівщині.

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска взяв участь у відеопроєкті «Тема тижня» на «Tvoemisto.tv».

Яким буде новий навчальний рік у школах Львівської області, чи відомо про формати і терміни навчання?

Навчальний рік у школах Львівської області повинен розпочатися згідно з Законом про загальну середню освіту – традиційно з 1 вересня. Форму навчання обирає педагогічна рада навчального закладу спільно з батьками. Відповідно до заяв батьки можуть обирати форму навчання для дитини, адже саме вони несуть відповідальність за своїх неповнолітніх дітей. Усі інші – представники ДСНС, поліція, які входять у створені комісії, повинні оглядати укриття, давати висновки про те, чи безпечні умови навчання в них під час загрози бомбардування з боку російської федерації. На основі цього до 1 вересня більшість директорів шкіл мають прийняти рішення, як учні вчитимуться і за яким форматом.

Дуже часто, зі слів Олега Паски, можна чути про різні терміни і формати навчання, але, насправді, існують лише два формати – очне і заочне. Такої форми навчання, як змішане, у законодавстві немає. Проте різні форми можна поєднувати. Наприклад, якщо в укриття школи поміщається лише половина учнів, навчальний заклад може розпочати уроки через день. Усе має вирішувати педрада спільно з батьками.

То батьки можуть написати заяву і вказати обраний формат навчання? Але ж можуть бути різні заяви в межах одного класу. Що тоді?

Так, і це проблема. Тому ми рекомендуємо в громадах обрати школу, яка провадитиме дистанційне навчання для тих учнів, які через певні ситуації чи мотиви, наприклад тривоги або ймовірний ракетний удар, бояться навчатися очно. Учителеві важко, а часто навіть неможливо одночасно вести урок очно і дистанційно. Це велике навантаження. Ніхто їм за це не буде доплачувати. Це рекомендації, і кожен повинен виходити зі своїх можливостей.

Крім того, на Львівщині, як і минулого навчального року, діятиме українська дистанційна школа, яку започаткували департамент освіти та науки Львівської ОВА і Центр інноваційних освітніх технологій Національного університету «Львівська політехніка». Дистанційна школа спрямована на учнів з числа внутрішньо переміщених осіб, громадян України, які через війну перебувають за кордоном, а також на тих, що не можуть навчатися онлайн.

У області важливе питання шкільних автобусів, які мають довозити дітей до школи і забирати звідти. Чи вирішилося воно? Можливо, вирішуватиметься в процесі?

Ми готуємося до закупівлі частини автобусів. Насамперед їх будуть отримувати ті громади, у яких недостатньо оптимізована мережа, через що з року в рік виникають проблеми із зарплатою. Тому якщо громади оптимізують мережу, то отримуватимуть автобуси, аби підвозити учнів.

Поповнимо автобусами й ті громади, де такий транспорт вийшов з ладу. Їх буде не так багато, адже не всі школярі навчатимуться очно, тож потреби з довезенням не буде. Тому не варто перебільшувати проблему.

Що можете сказати про кількість учнів? Їх у новому навчальному році буде менше чи більше?

Якщо цього року учнів і буде менше, то на чотири-п’ять тисяч. Торік навчалося 287 тисяч. Із початку повномасштабної війни близько 30 тисяч виїхали за кордон, але стільки ж приблизно до нас і прибуло з числа внутрішньо переміщених осіб. Тож баланс зберігся.

Загалом цього року, за поданими заявами, у школи Львівської області піде близько чотирьох тисяч учнів з інших регіонів. Те, що в нас починається зменшення наповненості у молодших класах, кількість дітей із числа ВПО її компенсує. Приблизно на початок нового навчального року їх буде 283 тисячі.

А як щодо документів про здобуття освіти для тих учнів, які виїхали за кордон, і тих, які прибули сюди і тут навчатимуться?

Ті наші учні, які тепер за кордоном, мають два варіанти залежно від того, в якій країні вони перебувають. У різних країнах є різні умови: діти можуть піти в місцеву школу і вивчати частину предметів, наприклад фізику, хімію, математику, а предмети гуманітарного профілю – українську мову, літературу, історію України – у своїй школі дистанційно. В такий спосіб, відповідно до роз’яснення МОНу, Україна визнаватиме і вказуватиме ці предмети в атестатах і свідоцтвах про середню освіту. Якщо треба буде визначити рівень знань, то учні складатимуть іспити або тести.

Чи закриють у Львівській області окремі школи?

Кількість шкіл у Львівській області зменшиться. Зокрема, у громадах стане приблизно на 13 шкіл менше. Із 1130 навчальних закладів, які завершили навчальний рік, розпочнуть новий 1117-ть. Це переважно школи першого рівня – початкові, де просто не залишилося учнів або їхня кількість менша за 25-ть. Якщо так, то їх повинна утримувати громада, а освітні субвенції не виділяють. Але, як показують наші дослідження, якість знань учнів у більших школах краща.

Чи можна тепер говорити про підсумки проведення національного мультитесту?

За попередніми оцінками на Львівщині буде кілька десятків двохсотбальників. Точну кількість дізнаємося згодом, коли завершиться мультитест.

Крім того, можемо зробити висновок, що така форма тестування – завдяки комп’ютерам, а не паперовому формату, може зберегтися й надалі, тобто у мирні часи. Це набагато зручніше, адже в паперовому форматі результати треба надсилати, кодувати, а після тестування на комп’ютері вони відомі майже відразу.

Єдине, що варто змінити, це предмети тестування, адже, крім математики, української мови і літератури та історії, має бути ще й спеціалізація. Тобто дитині, яка вчитиметься на медика, не знадобиться історія, а хімія.

Спостерігається дивна тенденція, коли, з одного боку, є велика кількість золотих медалістів у школах, чимало тих же двохсотбальників, а з другого – є інформація про зниження прохідного бала при вступі у виш. Що думаєте з цього приводу?

Оцінюю це як боротьбу вишів за студента. На мою думку, збройна агресія мала б прискорити реформування освіти, але, на жаль, таких тенденцій ми не бачимо. Очевидно, більшості вишів треба було провести моніторинг, і ті заклади, які не виправдовують себе, закрити, а студентів перевести у ті навчальні заклади, які мають вищі рейтинги і дають якісніші знання. Хороший приклад: колишній міністр Іван Вакарчук закрив «Львівський Ставропігіон». Серед студентів були протести, адже вони звикли по-іншому готуватися, але їм також дали можливість обрати інший виш, у якому були «їхні» спеціальності. І це було правильне рішення. Але таких рішень має бути більше.

Крім того, ми постійно спостерігаємо зниження прохідного бала на педагогічні спеціальності. Це може призвести до того, що за кілька років ми отримаємо іншу якість та рівень учителів. Нам треба думати, як підвищити якість освітян, бо це позначиться на якості суспільства в цілому. Сінгапур посідає перше місце за якістю освіти, а нас спонукають до вивчення фінського досвіду. Він хороший, але Фінляндія тепер перейшла з першої десятки в другу за якістю середньої освіти. Реформу освіти у Фінляндії здійснювали директори шкіл. У нас також вже є рада директорів. Для цього в регіоні створили Типові положення на посаду директора школи, тобто оголосили конкурси на посади.

Щоби стати директором школи, треба пройти тестування онлайн на знання законодавства про освіту. В нас їх готує Інститут післядипломної освіти. Якщо кандидат набирає 50%, то бали зараховуються, і це стає своєрідною перепусткою до наступного етапу – ситуативних завдань, де також треба набрати 50% балів. Ще один етап – батьки, вчителі, громадськість, представники ради, представники органів управління освіти і найважливіший компонент – стратегія розвитку закладу від майбутнього директора. Якщо в людини є бачення розвитку закладу, тоді вона лідер і дасть собі раду.

До речі, Львівщина запропонувала ці Типові положення всім громадам, а також Міністерству освіти і науки, і сподіваємося, що Комітет з питань освіти і МОН його розглянуть. Це сприятиме якісному складу директорів і додасть якості всій освіті. Бо ж не може митник чи громадський активіст бути директором школи. Освітою мають керувати професіонали.

Варто звернути увагу й на те, що у Законі про загальну середню освіту вилучили графу про те, що людина, яка претендує на посаду вчителя, повинна обов’язково мати педагогічну освіту. Зараз може й не мати. І це неправильно, бо педагог повинен володіти навчальними методиками, знати вікову психологію, знати, як працювати з учнями.

А як тепер змінюється кількісний і якісний склад учителів?

У Львівській області станом на 1 вересня минулого року працювало 35 тисяч учителів. Під час війни виїхала тисяча учнів, 2-2,5%. Більшість із тих, що виїхали, вже повернулися. Тобто проблем нема. Більше проблем у нас із учнями, про що вже мовилося.

Ще одна тема, яка має стосунок до освіти: перепрофілювання гуртожитків для людей, що переїхали сюди, втікаючи із зони бойових дій. Наскільки це впливає на вступ у виші та заклади передвищої, професійно-технічної освіти?

Зараз на вступ це не впливає. Але коли уже всі абітурієнти вступлять і постане питання поселення, тоді й виникне проблема. Це розуміє більшість людей, причетних до керівництва регіоном, і вже докладають великих зусиль, аби хоч частину тих, що поселені у навчальні заклади, переселити. Це непросто, бо є випадки, коли люди відмовляються, наприклад, переїжджати зі Львова до Жидачева.

Кошти на ремонт гуртожитків, де останнім часом ніхто не проживав, уже виділили. Там облаштують до 1,5 тисячі місць. І людям пропонуватимуть переселитися саме туди.

А як щодо нових програм та підручників, про які зараз часто мовиться? Чи будуть якісь зміни?

Що стосується дискусії навколо забезпечення підручниками із зарубіжної літератури, то експерти департаменту освіти Львівської ОВА запропонували вилучити з них усіх російських письменників. Крім того, ми запропонували варіант інтегрованого курсу української та зарубіжної літератури. Але звертаємо увагу на те, що ми не хотіли б віддавати своє.

Наприклад, експерти запропонували, щоби того ж Гоголя не «віддавали» російській літературі, а ввели у курс української літератури в перекладі. Також були дискусії щодо кількох інших письменників. Решту запропонували вилучити. Як свідчить історія, те, що називається російською культурою, з її письменниками, композиторами, митцями, не змінило російський народ: він як був диким, так і залишився. Тому ця культура не потрібна нашим дітям. Якби це була культурна нація, вона не напала б.

Наразі в цьому напрямку відбувається коригування, і найближчими днями мають ухвалити рішення про доступ до електронних підручників, бо надрукувати велику кількість підручників тепер нема ні змоги, ні коштів. Ми сподівалися на закордонні фонди, але коли вони побачили суми, то відмовилися друкувати їх.

Відразу після ухвалення рішення будуть розроблені відповідні інструкції щодо ресурсів і використання такої літератури.

Які ваші прогнози щодо бюджету? Як буде з оплатою праці освітян?

Через війну практично всі освітні програми призупинили, а всі кошти перевели на потреби оборони України. І це правильна позиція. Фактично 10% освітньої субвенції забрали у «Фонд оборони країни», і в такий спосіб освітяни свої ж зарплати віддали на підтримку ЗСУ. З червня місяця це становило майже 16% від зарплати. Це їхній внесок в оборону.

Проблем із зарплатами вчителів, з огляду на ті розрахунки, які в нас є, до кінця року не повинно бути.

На початку війни на освіту було покладено дуже багато додаткових функцій. Чому?

Справді, директор і вчитель тепер мають відповідати за все, хоча це не входить до їхньої компетенції. Це мають робити інші органи. А освітяни повинні займатися винятково освітньою складовою.

Фото: Твоє Місто

Читайте також: Львів’янин виготовляв фіктивні документи для “ухилянтів”, які намагалися втекти закордон

Источник: 032.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *