Тільки в Україні щороку реєструється близько півмільйона випадків інсульту. Смертельно небезпечний діагноз рік від року «молодшає» — дедалі більше пацієнтів стикаються з ним уже в середньому віці. Сьогодні загроза інсульту виникає в чоловіків у 50 років, в жінок — у 55-60 років. Для результативного лікування інсультних станів є дві важливі умови — екстрена госпіталізація та якісна реабілітація. В іншому разі неврологічні ускладнення стають незворотними. У кращому разі на пацієнта очікує інвалідність. В клініці «JMC» веденням постінсультних хворих займається лікар-невролог вищої категорії, член українського товариства інсультної медицини: «European Stroke Organisation», «World Stroke Organisation». Докладніше за посиланням: https://jmc.org.ua/. Далі розглянемо, як розпізнати перші ознаки інсульту, що робити, щоб запобігти важким наслідкам.
Види інсультів
Інсульт — гострий стан, що характеризується порушенням гемодинаміки церебральних судин. Через порушення кровопостачання головного мозку відмирає частина нейронів, що призводить до серйозних розладів нервової системи та мозкових функцій. Класифікація базується на патогенетичних особливостях:
Геморагічний інсульт (апоплексичний удар). Викликає раптовий розрив церебральної судини, витікання крові в мозкові структури. Причиною найчастіше стає артеріальна гіпертонія. У літніх людей судини лопаються на тлі церебральної амілоїдної ангіопатії — відкладення глікопротеїду (амілоїду) в дрібних артеріях. За паренхіматозного геморагічного інсульту кров потрапляє в речовину головного мозку, утворюючи велику гематому. При вентрикулярної форми удару — у шлуночки головного мозку, при субарахноїдальної форми — у простір між павутинною та м’якою мозковими оболонками. Найнебезпечнішим вважається комбінований крововилив — субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярний.
Ішемічний інсульт (інфаркт мозку). Розвивається внаслідок зупинки надходження крові в будь-яку ділянку головного мозку. Знекровлені нейрони відмирають, мозкові тканини розм’якшуються — розвивається некроз. Припинення кровопостачання пов’язане із закупоркою однієї з мозкових судин тромбом, що відірвався від стінки великої артерії та разом із кровотоком передислокувався в мозок. Понад 80% ішемії пов’язано з атеросклерозом.
Незалежно від виду гемодинамічних порушень, передумовами до їхнього розвитку виступають:
Є оборотні та незворотні фактори ризику. Наприклад, скинути вагу допомагають дієти і спорт, а побороти залежності — спеціальні препарати. До незворотних бар’єрів належать декомпенсований діабет, важкі патології серця, вікові розлади гемодинаміки, зношеність судин.
У молодому віці (30-40 років) найчастішими причинами інсульту стають черепно-мозкові травми та шкідливі звички.
Перші ознаки ішемічного інсульту
Період розвитку судинної катастрофи — від 60 хвилин до 24 годин. При затяжному розвитку порушення кровопостачання провісниками стають:
повторювані запаморочення з втратою рівноваги та координації;
неодноразові напади парестезії (оніміння) кінцівок, м’язової слабкості в ногах;
головний біль, що не піддається купіруванню знеболювальними препаратами;
періодична поява перед очима блискучих мурашок, мерехтливих темних плям;
тиннитус (шум у вухах);
нездатність сконцентруватися, щось згадати, сформулювати думку;
У продромальний період ознаки інсульту проявляються хвилеподібно — напади психофізичного нездужання чергуються з нормальним самопочуттям. У моменти, коли неприємних відчуттів немає, пацієнти списують перенесені симптоми на втому, метеочутливість, жінки — на клімакс, ПМС. Багато хто намагається поліпшити стан за допомогою таблеток. Нерідко таке ставлення до здоров’я стає причиною пізнього звернення по медичну допомогу, коли екстрена госпіталізація стає неминучою.
Ознаки гострого інсульту
Гостре порушення мозкового кровообігу починається, як правило, з різкого запаморочення, здавлювального головного болю, екстремальної слабкості в одній із нижніх кінцівок.
Перші ознаки інсульту:
Перекос обличчя, «попливла» посмішка. При спробі посміхнутися куточки губ піднімаються тільки з одного боку, з іншого — залишаються в незмінному положенні або відтягуються.
Невиразне мовлення. Людина з нормальною артикуляцією раптово починає «жувати» слова, говорити в уповільненому темпі, нелогічно вибудовувати фрази.
Розлад координації. Рухи стають роз’єднаними, розмашистими. Можуть трястися руки або ноги. Хворий нетвердо стоїть на ногах, не може одночасно і симетрично підняти обидві руки (одна рука обов’язково мимоволі падатиме).
На ранньому етапі ішемії неадекватний стан пацієнтів оточуючі приймають за алкогольне сп’яніння. Тому люди не поспішають викликати швидку, надавати першу допомогу самостійно.
Додаткові ознаки
Порушення мозкового кровообігу супроводжують вегетативні симптоми. До додаткових ознак інсульту належать:
нудота, блювота;
диплопія (роздвоєння зображення);
прискорене серцебиття;
підвищене потовиділення;
зміна кольору шкірних покривів (блідість або почервоніння);
тяжкість у ногах.
У разі інфаркту мозку, що насувається, хворий відчуває сильну слабкість, рефлекторно масажує скроні, заплющує очі.
Специфічні симптоми у жінок
У чоловіків порушення гемодинаміки церебральних судин частіше пов’язане з атеросклерозом, вживанням алкоголю, похмільним синдромом, хронічним стресом. У жінок — з ендокринними захворюваннями, раптовими нервовими потрясіннями. Через етіологічні особливості стандартні ознаки інсульту в жінок часто доповнюються високою тривожністю, відчуттям нестачі повітря, задишкою, шумним диханням, спрагою. Нерідко перед розвитком основних симптомів інсульту жінки безпричинно плачуть, відчувають страх.
Ознаки геморагічного інсульту
Крововилив у мозкові структури не дарма називають апоплексичним ударом. За інсульту геморагічної форми перше, що відчуває пацієнт, — раптовий різкий біль від розриву судини. Відчуття схоже на удар по голові. Для гострого стану характерні такі симптоми:
печіння, різь в очах, спонтанна втрата зору;
парестезія лицьових тканин (зліва чи справа);
гіперемія шкіри обличчя (через різке підвищення артеріального тиску);
ністагм — мимовільне коливання зіниць з боку в бік;
нудота;
порушення свідомості, оглушення, тиннитус;
втрата стійкості.
Практично одразу приєднуються зовнішні прояви — перекошена усмішка, обвисла щока, утруднене мовлення, нездатність контролювати рухи. Втративши рівновагу, людина падає або сповзає по стінці, інстинктивно хапається за голову. За субкортикального крововиливу можуть виникати епілептичні судоми, за вентрикулярного виливу крові — менінгеальний симптомокомплекс (блювання, галюцинації, підвищена чутливість). Що старший пацієнт, то швидше погіршується стан, очевидніше проявляються симптоми інсульту.
Інсульт під час і після коронавірусу
Судинні ускладнення зустрічаються у третини пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію. Інфаркт головного мозку при ковіді — більш поширене ускладнення, ніж апоплексичний удар. Вторгнення вірусу порушує імунні процеси, склад крові, функції кров’яних клітин. Через масштабну загибель лейкоцитів, які «б’ються» з коронавірусом, виділяються ферменти, що пошкоджують еритроцити і тромбоцити. У результаті різко підвищується проникність судин, порушується цілісність внутрішньосудинного епітелію, утворюються тромби. Один із таких кров’яних згустків може легко відірватися від артеріальної стінки та кровотоком дістатися вузької церебральної судини, через яку не зможе пройти. COVID-19 підвищує ймовірність гострого порушення церебральної гемодинаміки, особливо в тих, хто перебуває в групі ризику за віком і серцево-судинними захворюваннями. У літніх людей розлад мозкового кровообігу розвивається переважно в ранньому періоді коронавірусної інфекції. У молодих людей переважають відтерміновані інсульти, що наздоганяють через 3-4 тижні після зараження ковідом. До оборотних і необоротних чинників розвитку ішемії мозку додається важкий перебіг коронавірусної інфекції.
Як допомогти в разі розвитку інсульту?
Перші 4-6 годин при інсульті визначають подальшу динаміку стану хворого. Це період терапевтичного вікна, коли найефективніше діють лікарські засоби — осмодіуретики, глюкокортикостероїди, нейропротектори, міорелаксанти, гіпотензивні препарати та інші медикаменти, комбінаторна дія яких спрямована на відновлення церебральної гемодинаміки.
Неврологи стверджують, що до 80% тяжких наслідків інсульту можна запобігти, якщо вчасно надати пацієнту першу допомогу. Порядок дій, рекомендований ВООЗ:
Викликати швидку. Самостійно везти людину в лікарню не рекомендується.
Відзначити час початку симптоматики (це допоможе медичній бригаді вибрати тактику екстреної терапії).
Відкрити вікно, розстебнути комір на одязі потерпілого, послабити краватку, ремінь.
Організувати пацієнту повний спокій. Забороняється поїти і переносити хворого.
Постаратися посадити людину або зафіксувати її в положенні напівлежачи, підклавши під спину подушку або згорнутий у валик одяг. Не можна укладати хворого на живіт, піднімати ноги вище рівня голови.
Поставити поруч будь-яку ємність (якщо почнется блювота).
За можливості виміряти частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск.
Важливо не робити різких рухів, не метушитися, не нервувати, щоб тривожний стан не передався хворому. Якщо є навички допрофесійної медичної допомоги, у разі зупинки дихання і пульсу потрібно починати серцево-легеневу реанімацію.
Коли потрібна реабілітація?
Завжди. Навіть мікроінсульт може спричинити тривалі неврологічні порушення. Ураження церебральних судин призводить до загибелі клітин головного мозку і розриву нейронних зв’язків. При масштабному відмиранні нейронів настає параліч тіла, розвиваються когнітивні розлади, з’являються ментальні відхилення.
Найважливіший час для відновлення неврологічного дефіциту — перші три місяці після пережитого інфаркту мозку або апоплексичного удару. У постінсультну реабілітацію входять такі заходи:
Лікарська терапія. Застосовують ноотропи, вітаміни, препарати, що поліпшують мозковий кровообіг.
Відновлення пам’яті, уваги, мовлення, логічного мислення. Пацієнту показані артикуляційна гімнастика, дихальні вправи, голосові тренування (заняття вокалом, читання вголос), мнемонічні техніки для тренування пам’яті (усна лічба, асоціативне запам’ятовування тощо).
Відновлення рухових функцій. Основні реабілітаційні методи — регулярні курси загального масажу, пасивна гімнастика (постінсультна лікувальна фізкультура), голковколювання, фізіотерапевтичні процедури.
Заняття з психотерапевтом. Допомагають впоратися з психоемоційними розладами, оскільки багато хворих, усвідомивши свою неповноцінність, втрачають інтерес до життя, впадають у депресію, стають дратівливими, часто плачуть.
Дієтотерапія. У постінсультний період необхідне спеціальне харчування («Стіл №10»).
Лежачим хворим потрібен патронажний догляд. Для поліпшення якості життя лежачого пацієнта рекомендується використовувати спеціальні сечоприймачі, підгузки для дорослих, поїльники, ортопедичні ліжка і матраци.
