Чоловіки яких професій в Україні підпадають під нові правила.
27 січня Кабінет Міністрів України постановою №76 змінив правила бронювання військовозобов’язаних чоловіків під час воєнного стану. В постанові також змінили порядок та критерії підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення.
У рамках спецпроєкту “Війна за незалежність” журналістка 032.ua вирішила розповісти, що ж таке бронювання працівників та чоловіки яких професій потрапляють під бронювання у воєнний час.
Що таке бронювання під час військового часу та для чого воно потрібне?
Ще з часів Другої світової війни в пострадянських країнах є таке поняття як “бронювання” військовозобов’язаних чоловіків на період воєнного часу.
Бронювання — це тимчасова відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Бронювання чоловіків під час війни необхідне для того, щоб структури, які є критично важливими для життєдіяльності країни в умовах воєнного часу не втрачали кваліфікованих спеціалістів. До слова, не усі установи та підприємства в Україні вважають критично важливими. Про перелік таких установих ми розкажемо згодом.
Бронювання військовозобов’язаних чоловіків в Україні, Фото — з відкритого доступу
Чоловіки яких професій в Україні підпадають під бронювання?
Зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації набули чинності в грудні 2022 року.
Тепер, відповідно до оновленої редакції Закону, бронюванню підлягають військовозобов’язані чоловіки, які працюють в таких установах:
в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
на підприємствах, в установах і організаціях, які виготовляють товари, що необхідні для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;
на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки;
Бронювання військовозобов’язаних чоловіків в Україні, Фото — з відкритого доступу
Чи робота на критично важливих підприємствах та установах гарантує бронювання?
Відповідь однозначно — “Ні”. Відповідно до закону, факт роботи на вище наведених підприємствах не означає гарантоване бронювання.
Хто в Україні визначає професії чоловіків, які підпадають під бронювання?
Відомо, що критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, які є критично важливими, а також порядок бронювання мають бути встановлений Кабінетом Міністрів України.
Однак тепер бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками, погодженими Генеральним штабом Збройних Сил.
Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
На який строк надається відстрочка військовозобов’язаним чоловікам?
Строк дії відстрочки зазначається у рішенні Мінекономіки і не може перевищувати:
строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
шість місяців — для всіх інших категорій військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання.
Бронювання військовозобов’язаних чоловіків в Україні, Фото — з відкритого доступу
Детальний список професій, які підлягають бронюванню
Підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності:
Військовозобов’язані, які займають посади державної служби категорій “А” та“Б”, керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб;
Військовозобов’язані, які займають посади першої — четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування;
Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), та їх заступники;
Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, та їх заступники;
Працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго (без обмежень щодо кількості).
Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та їх заступники;
Працівники спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення (без обмежень щодо кількості).
50 відсотків кількості військовозобов’язаних на дату подання списку від тих, хто:
займають посади п’ятої — сьомої категорій посад в органах місцевого самоврядування;
працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
працюють на підприємствах, установах і організаціях. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників.
Яка процедура бронювання військовозобов’язаних чоловіків в Україні?
Крок 1️ — Відповідні органи влади, місцевого самоврядування та підприємства, установи і організації самостійно формують списки військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають їх уповноваженим органам з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних.
До якого уповноваженого органу подавати — залежить від того, хто бронюєттся, детальніше дивіться в самому Порядку.
Крок 2️— Уповноважені органи проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Крок 3️ — Погоджені списки Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає Мінекономіки, яке приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних та надсилає його органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Крок 4️ — Генштаб у 3-денний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Крок 5️ — Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов’язаному витяг із рішення Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 3 Порядку. Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності), є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.
Крок 6️— Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування,підприємства, установи і організації у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання за формою згідно з додатком 5.
Крок 7️ — ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.
Чи може бути анульована відстрочка ?
В Україні відстрочку від мобілізації військовозобов’язаного чоловіка можуть анулювати у разі:
закінчення строку її дії;
завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період уповноваженим органом;
ліквідації органу влади чи підприємства, установи і організації;
звільнення військовозобов’язаного з органу влади чи підприємства, установи і організації.
В усі випадках, окрім закінчення строку дії, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.
Відповідно до зазначеного рішення роботодавець вилучає у військовозобов’язаного витяг та надсилає його до ТЦК та СП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку.
Чи залишаться тепер чинними бронювання, які були до змін у законі?
Так, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані. Анулювання таких відстрочок здійснюється у випадках та порядку, що визначені новою постановою КМУ № 76.
Читайте також: Які об’єкти у Львівській області зруйнували ракети рашистів з початку повномасштабного вторгнення
