Протягом століть дощова та тала вода природним чином фільтрувалася на своєму шляху через грунт та скелі. Повільно та неухильно очищає себе від органічних та неорганічних домішок. Він також збагачується інформацією та енергією зі свого оточення. Як підземні води, вони проникають глибоко у водоносний горизонт, порожнину, що складається з твердих шарів гірських порід, якими вода тече і збирається там. Так він оптимально захищений від впливів земної поверхні навколишніми породами. Наприкінці свого шляху вода артезіанського джерела пробивається з надр поверхню землі. Там він виплескується з породи чи ґрунту без додаткового тиску.
Артезіанське джерело
Під артезіанським джерелом розуміється артезіанське (напружене) стан підземних вод, які самостійно течуть біля поверхні за рахунок надлишкового тиску або фонтанують по місцевості. Таке явище виникає, коли водоносний горизонт розташований між двома непроникними, коритоподібними шарами (аквіфугами), а точка розвантаження підземних вод знаходиться нижче за рівень ґрунтових вод у водоносному горизонті.
Тому наявність неушкодженого непроникного шару над водоносним горизонтом є обов’язковою умовою виникнення артезіанських умов. Системи розломів, що з’єднують водоносний горизонт із земною поверхнею, перешкоджають утворенню умов артезіанського тиску.
Артезіанські джерела зустрічаються у вигляді артезіанських басейнів та артезіанських свердловин. Гейзери, рухомі геотермальною енергією, слід відрізняти від джерел, створюваних гідростатичним тиском, що створюють артезіанські води. Назва походить від французького ландшафту Артуа, де такі колодязі були вперше описані у 12 столітті.
Глибоке буріння
При бурінні глибоких свердловин необхідно особливо враховувати атезисні умови. При відповідному збільшенні щільності бурового розчину багато слабких рівнів артезіанських або ґрунтових вод можна контролювати за допомогою невеликого надлишкового гідравлічного тиску.
Дозування бурового розчину залежить від ґрунту, через який проводитиметься буріння, від того, чи використовуватиметься пряме або непряме буріння, а також від потужності бурового насоса або швидкості підйому бурового розчину. Вибурені тверді частинки повинні брати в облогу ставок для бурового розчину в достатній кількості, щоб не збільшувати щільність бурового розчину. Існують різні стандартні методи вимірювання, за допомогою яких можна швидко та легко перевірити промивання (вимірювання щільності за допомогою ареометра або ареометра та промивних ваг, вимірювання в’язкості за допомогою так званої вирви Маршу, вимірювання часу подачі води за допомогою кільцевого приладу).
